директорка

дире́кторка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. директорка — -и, розм. Жін. до директор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. директорка — ДИРЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до дире́ктор 1. Кожний твір.. переходив гостру критику пані директорки (Фр., XVI, 1955, 237); Директорку дитбудинку Василь знав ще з студентських років (Томч., Готель.., 1960, 304). Словник української мови в 11 томах