директорка
ДИРЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до дире́ктор 1.
Кожний твір.. переходив гостру критику пані директорки (Фр., XVI, 1955, 237);
Директорку дитбудинку Василь знав ще з студентських років (Томч., Готель.., 1960, 304).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- директорка — дире́кторка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- директорка — -и, розм. Жін. до директор. Великий тлумачний словник сучасної мови