дисбаланс

дисбала́нс

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисбаланс — -у, ч. 1》 Неврівноваженість деталі, що виникає внаслідок несиметричного розташування маси відносно осі її обертання. 2》 Відсутність необхідного, правильного співвідношення чого-небудь. Дисбаланс ресурсів. Дисбаланс у торгівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисбаланс — дисбала́нс (від дис... і баланс) неврівноваженість обертових деталей машини щодо їхньої осі. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дисбаланс — ДИСБАЛА́НС, у, ч. Неврівноваженість деталі, що виникає в результаті несиметричного розташування маси відносно осі її обертання. Неврівноваженість автомобільного колеса, так званий дисбаланс, збільшує спрацювання ходової частини автомобіля (Хлібороб Укр., 7, 1964, 23). Словник української мови в 11 томах