дисбаланс
ДИСБАЛА́НС, у, ч. Неврівноваженість деталі, що виникає в результаті несиметричного розташування маси відносно осі її обертання.
Неврівноваженість автомобільного колеса, так званий дисбаланс, збільшує спрацювання ходової частини автомобіля (Хлібороб Укр., 7, 1964, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисбаланс — дисбала́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дисбаланс — -у, ч. 1》 Неврівноваженість деталі, що виникає внаслідок несиметричного розташування маси відносно осі її обертання. 2》 Відсутність необхідного, правильного співвідношення чого-небудь. Дисбаланс ресурсів. Дисбаланс у торгівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисбаланс — дисбала́нс (від дис... і баланс) неврівноваженість обертових деталей машини щодо їхньої осі. Словник іншомовних слів Мельничука