1. Орфографічний словник української мови

дискредитатор

дискредита́тор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискредитатор — ДИСКРЕДИТА́ТОР, а, ч. Той, хто дискредитує кого-, що-небудь. Усім відомо, що найсильніший дискредитатор самого себе – це власні вчинки, дії, а не чиїсь слова (із журн.). Словник української мови у 20 томах