1. Орфографічний словник української мови

дистрофік

дистро́фік

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрофік — -а, ч., розм. Хворий на дистрофію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дистрофік — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. дистрофік — ДИСТРО́ФІК, а, ч., розм. Хворий на дистрофію. *Образно. Я віддаю на суд свої творіння Не вам, дистрофікам людських чуттів, а тим, Душею чистим, серцем молодим, Що не згинаються у бурях і турботі (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 95). Словник української мови в 11 томах