1. Орфографічний словник української мови

дитинятко

дитиня́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитинятко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дитинятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. дитинятко — ДИТИНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитиня́. Усміхнулось немовлятко, Дитинятко, пташенятко: Близько, близько, близько татко, Рідний дім і рідний дим (Рильський, І, 1956, 282); Хоч Ворона.. Словник української мови в 11 томах
  4. дитинятко — Дитиня, -няти с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. ум. дитинятко, дитиняточко. Мкр. Г. 22. Словник української мови Грінченка