доброзвучний

доброзву́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброзвучний — -а, -е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доброзвучний — Милозвучний Словник чужослів Павло Штепа
  3. доброзвучний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Словник синонімів української мови
  4. доброзвучний — Доброзву́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. доброзвучний — ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний. Словник української мови в 11 томах