доброзвучний
МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Тулуб); Головною темою їхніх розмов була перемога, марш, Прага, чиїсь милозвучні вірші (О. Гончар); Невимовно гарно було слухати цей простий, прозорий, натхненний спів (В. Собко); Музичний голос.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброзвучний — доброзву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- доброзвучний — -а, -е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доброзвучний — Милозвучний Словник чужослів Павло Штепа
- доброзвучний — Доброзву́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доброзвучний — ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Який приємно діє на слух; милозвучний. Словник української мови в 11 томах