добудова

добудо́ва

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добудова — -и, ж. Частина приміщення, прибудована пізніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добудова — ДОБУДО́ВА, и, ж. Частина приміщення, прибудована пізніше. На молочнотваринних фермах до наявних приміщень роблять добудови, де поставлять додатково близько 200 голів великої рогатої худоби (Рад. Укр.,24.ІХ 1960, 1). Словник української мови в 11 томах