добудова

ДОБУДО́ВА, и, ж. Частина приміщення, прибудована пізніше.

На молочнотваринних фермах до наявних приміщень роблять добудови, де поставлять додатково близько 200 голів великої рогатої худоби (Рад. Укр.,24.ІХ 1960, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добудова — добудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. добудова — -и, ж. Частина приміщення, прибудована пізніше. Великий тлумачний словник сучасної мови