1. Словник української мови в 11 томах

добудований

ДОБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добудува́ти.

Незабаром він вийшов на край села, де бовваніли три ще не добудовані хати (Стельмах, І, 1962, 418);

Комірка була дерев’яна, добудована до корчми ззаду (Фр., II, 1950, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добудований — добудо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. добудований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до добудувати. || добудовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добудований — Добудо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)