1. Орфографічний словник української мови

довгоголовий

довгоголо́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгоголовий — -а, -е. У якого голова видовженої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довгоголовий — ДОВГОГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має голову довгастої форми. Федько – хлопчина років десяти, синьоокий, як і мати, довгоголовий пустун (С. Добровольський); Довгоголовий пласколиций чоловiк лагiдно усмiхнувся, розтягуючи широкого рота (Ю. Логвин). 2. антр. Словник української мови у 20 томах
  3. довгоголовий — див. довгий Словник синонімів Вусика