1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довгоголовий

довгоголо́вий

-а, -е.

У якого голова видовженої форми.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгоголовий — довгоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгоголовий — ДОВГОГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має голову довгастої форми. Федько – хлопчина років десяти, синьоокий, як і мати, довгоголовий пустун (С. Добровольський); Довгоголовий пласколиций чоловiк лагiдно усмiхнувся, розтягуючи широкого рота (Ю. Логвин). 2. антр. Словник української мови у 20 томах
  3. довгоголовий — див. довгий Словник синонімів Вусика