довершення

Значення в інших словниках

1. довершення — -я, с. Дія за знач. довершити і довершитися. На довершення — на додаток до всього попереднього. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довершення — ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧА розм., ПРИДА́ЧА розм., ПРИВІ́СОК розм., ГАК розм., ПРИЧИ́НОК зах.; ДОВА́ЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне). Словник синонімів української мови
3. довершення — ДОВЕ́РШЕННЯ, я, с. Дія за знач. доверши́ти і доверши́тися. Лисі і розкудовчені голови апостолів похилені в чеканні довершення важливого обряду (Ірчан, II, 1958, 123). ◊ На (у) дове́ршення — на додаток до всього попереднього. Словник української мови в 11 томах