1. Орфографічний словник української мови

дог

дог

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дог — -а, ч. Порода великих короткошерстих службових собак із тупою мордою і сильними щелепами, а також собака цієї породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дог — (від англ. dog – собака) порода службових собак. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дог — ДОГ, а, ч. Порода великих короткошерстих службових собак з тупою мордою і сильними щелепами, а також собака цієї породи. За два кроки перед Володею стояв величезний рудий дог, заступаючи дорогу (Донч., III, 1956, 318). Словник української мови в 11 томах