доленька
до́ленька
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доленька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до доля I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- доленька — лиха́ (гірка́, щерба́та і т. ін.) до́ля 1. чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. — А давно ж вони (Лящі) померли, бабусю? — Давненько, моє серце ..— Се, мабуть, чи не до них (до Лящів) ішла? — До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
- доленька — ДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до до́ля¹ 1. Доленько моя! Не дай мені вік дівувати (Шевч., II, 1953, 147); Чи знайду я коли-небудь Власну доленьку, Чи все тягти чуже ярмо Та неволеньку? (Граб. Словник української мови в 11 томах