донос
доно́с
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- донос — див. ДОНЕСЕННЯ. Словник синонімів Караванського
- донос — [донос] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- донос — -у, ч. Таємно подані відомості (перев. керівним особам) зі звинуваченням кого-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- донос — див. наклеп Словник синонімів Вусика
- донос — ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Словник синонімів української мови
- донос — ДОНО́С, у, ч. Таємно подані відомості (перев. керівним особам) із звинуваченням кого-небудь у чомусь. Причиною другого арешту Шевченка був донос на нього одного з офіцерів Оренбурзького гарнізону (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 338). Словник української мови в 11 томах