1. Великий тлумачний словник сучасної мови

донос

доно́с

-у, ч.

Таємно подані відомості (перев. керівним особам) зі звинуваченням кого-небудь у чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донос — доно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. донос — див. ДОНЕСЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. донос — [донос] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. донос — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  5. донос — ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В. Словник синонімів української мови
  6. донос — ДОНО́С, у, ч. Таємно подані відомості (перев. керівним особам) із звинуваченням кого-небудь у чомусь. Причиною другого арешту Шевченка був донос на нього одного з офіцерів Оренбурзького гарнізону (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 338). Словник української мови в 11 томах