1. Орфографічний словник української мови

доповідач

допові́да́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доповідач — -відача, ч. Той, хто робить доповідь, повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доповідач — ПРОМО́ВЕЦЬ (той, хто виголошує промову), ОРА́ТОР, ДОПОВІ́ДАЧ, БЕСІ́ДНИК заст.; КРАСНОМО́ВЕЦЬ (той, хто майстерно володіє словом, уміє і любить гарно говорити, промовляти). Словник синонімів української мови
  3. доповідач — Допові́дач, -ча, -чеві; -дачі, -чів і допові́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доповідач — ДОПОВІ́ДА́Ч, ві́дача́, ч. Той, хто робить доповідь, повідомлення. — Узяв я на урочистих зборах після доповідача слово (доповідач аж з області був) та й розійшовся хвилин на п’ятнадцять (Мур., Бук. повість, 1959, 133). Словник української мови в 11 томах