1. Орфографічний словник української мови

досвідити

досвіди́ти

дієслово доконаного виду

зазнати; переконатися

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвідити — -джу, -диш і досвідчити, -чу, -чиш, док., діал. Зазнати; переконатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. досвідити — ДОСВІДИ́ТИ див. досві́дчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. досвідити — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. досвідити — ДОСВІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ДОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Зазнати; переконатися. — Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї [жіночої краси] надійний борець (Фр., XI, 1952, 85). Словник української мови в 11 томах