дочуватися

дочува́тися

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочуватися — -аюся, -аєшся, недок., дочутися, -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Напружувати слух, щоб чути; прислухатися. || Те саме, що почути. 2》 Дізнаватися про кого-, що-небудь із розповідей, чуток і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дочуватися — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. дочуватися — ДОЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Напружувати слух, щоб чути; прислухатися. Берега дійшовши, я схиливсь на йому, В шелестіння травки дочуваться став (Щог., Поезії, 1958, 357); // Те саме, що почу́ти. Словник української мови в 11 томах