1. Орфографічний словник української мови

доїжджачий

доїжджа́чий

іменник чоловічого роду, істота

старший псар

мисл., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїжджачий — -чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доїжджачий — Доїжджа́чий, -чого; -джа́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. доїжджачий — ДОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., мисл., заст. Старший псар, який навчає собак і розпоряджається ними на полюванні. Сам він їхав попереду, а за ним цілий шкад-рон [ескадрон] жовнірів, козаків, доїжджачих, стременних і псарів з гончими й хортами (Стор. Словник української мови в 11 томах