дрижачий

Значення в інших словниках

1. дрижачий — д., тремтливий, тремтячий, (- світло) мерехтливий, тріпотливий, миготливий; р. дриготливий, дрижкий, о. як у трясці, з тремтінням. Словник синонімів Караванського
2. дрижачий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до дрижати 1), 2). 2》 у знач. прикм. Який звучить переривчасто, нерівно. Дрижачі приголосні грам. — приголосні звуки, що творяться внаслідок переривання видихуваного повітряного струменя мовним органом, який ритмічно вібрує. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрижачий — ДРИЖА́ЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до дрижа́ти 1, 2. Гладун зупинився перед ним запирханий, якийсь зацькований, з дрижачими поблідлими губами (Гончар, Людина.., 1960, 140); Вона сиділа годинами, вдивляючись сумним оком у дрижаче світельце (Кобр. Словник української мови в 11 томах