дріада

дріа́да

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріада — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – німфа, що захищала дерева. 2》 книжн. Лісова німфа, мавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дріада — ДРІА́ДА, ,и ж. У грецькій міфології — німфа — покровителька дерев. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Шевч., II, 1953, 335); В його умі мелькнули старинні казки про дріад, лісових дівчат, богинь дерев, що іноді являються людям (Фр., III, 1950, 89). Словник української мови в 11 томах