дріада

ДРІА́ДА, ,и ж. У грецькій міфології — німфа — покровителька дерев.

Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Шевч., II, 1953, 335);

В його умі мелькнули старинні казки про дріад, лісових дівчат, богинь дерев, що іноді являються людям (Фр., III, 1950, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріада — дріа́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дріада — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – німфа, що захищала дерева. 2》 книжн. Лісова німфа, мавка. Великий тлумачний словник сучасної мови