дуаліст
дуалі́ст
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуаліст — Дуалі́ст: — прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені: духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний) [54] Словник з творів Івана Франка
- дуаліст — -а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуаліст — Дуалі́ст, -та, -тові; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дуаліст — ДУАЛІ́СТ, а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.). Павлов постійно картав анімістів і дуалістів, які вважали психічну діяльність проявом душі, тобто особливої надтілесної субстанції, яка височить над мозком (Наука.., 1, 1958, 38). Словник української мови в 11 томах