1. Орфографічний словник української мови

дубочок

дубо́чок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дубок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дубочок — Дубо́чок, -бо́чка, -кові, на -бо́чку; -бо́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дубочок — ДУБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дубо́к 1. Схопилися, білесенькі, І в ліс полетіли, І вкупочці на дубочку Ночувати сіли (Шевч., І, 1951, 297); Ой багато в нас дубів навколо! Молоді дубочки біля школи (Мур., Піонер. слово, 1951, 57). Словник української мови в 11 томах
  4. дубочок — Дубочок, -чка м. ум. отъ дуб. Словник української мови Грінченка