дурачок
дурачо́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурачок — дурачо́к соска для немовлят (м, ср, ст)||пипка, пиптик, цмочок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дурачок — ДУРАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до дура́к. — Цить, Сашко, не плач, — приказував мені прадід Тарас, коли я починав чогось там ревти, — не плач, дурачок (Довж., II, 1959, 24). Словник української мови в 11 томах