дурносміх
дурносмі́х
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурносміх — -а, ч., розм. Той, хто сміється без причини або з найменшого приводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дурносміх — див. дурний Словник синонімів Вусика
- дурносміх — ДУРНОСМІ́Х, а, ч. і ж., розм. Той, хто сміється без причини або з найменшого приводу. — Дурносміх завжди знайде з чого пореготати (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 181). Словник української мови в 11 томах
- дурносміх — Дурносміх, -ха м. Смѣющійся безъ повода. Конст. у. Словник української мови Грінченка