1. Орфографічний словник української мови

дучка

ду́чка

іменник жіночого роду

ямка

* Але: дві, три, чотири ду́чки

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дучка — Ду́чка: — дірка, нора [22;VIII] — отвір [12] Словник з творів Івана Франка
  2. дучка — Дучка — draw hole — *Abzugloch, Rolloch, Rolle — коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої руди на приймальний горизонт. При підземній розробці вугільних родов. Д. — скат, що влаштовують в закладеному виробленому просторі. Гірничий енциклопедичний словник
  3. дучка — -и, ж., діал. Ямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дучка — ДУ́ЧКА, и, ж., діал. Ямка. Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Мирний, IV, 1955, 73); Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Панч, III, 1956, 163). Словник української мови в 11 томах
  5. дучка — Дучка, -ки ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в свинку, в масла, в ґльоґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179. Словник української мови Грінченка