дучка
ДУ́ЧКА, и, ж., діал. Ямка.
Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Мирний, IV, 1955, 73);
Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Панч, III, 1956, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дучка — Ду́чка: — дірка, нора [22;VIII] — отвір [12] Словник з творів Івана Франка
- дучка — ду́чка іменник жіночого роду ямка * Але: дві, три, чотири ду́чки діал. Орфографічний словник української мови
- дучка — Дучка — draw hole — *Abzugloch, Rolloch, Rolle — коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої руди на приймальний горизонт. При підземній розробці вугільних родов. Д. — скат, що влаштовують в закладеному виробленому просторі. Гірничий енциклопедичний словник
- дучка — -и, ж., діал. Ямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дучка — Дучка, -ки ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в свинку, в масла, в ґльоґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179. Словник української мови Грінченка