дюбек

дюбе́к

іменник чоловічого роду

сорт тютюну

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюбек — -у, ч. Вищий сорт тютюну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дюбек — ДЮБЕ́К, у, ч. Вищий сорт тютюну. Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346). Словник української мови в 11 томах