1. Словник української мови в 11 томах

дюбек

ДЮБЕ́К, у, ч. Вищий сорт тютюну.

Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюбек — дюбе́к іменник чоловічого роду сорт тютюну Орфографічний словник української мови
  2. дюбек — -у, ч. Вищий сорт тютюну. Великий тлумачний словник сучасної мови