діамагнетик

діамагне́тик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діамагнетик — ДІАМАГНЕ́ТИК, а, ч., фіз. Речовина, якій власт. негативна магнітна сприйнятливість. Ідеальний діамагнетик має магнітну сприйнятливість, яка дорівнює мінус одиниці, що приводить до виштовхування магнітного поля з речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах