діамагнетик
діамагне́тик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діамагнетик — ДІАМАГНЕ́ТИК, а, ч., фіз. Речовина, якій власт. негативна магнітна сприйнятливість. Ідеальний діамагнетик має магнітну сприйнятливість, яка дорівнює мінус одиниці, що приводить до виштовхування магнітного поля з речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах