дівонька
ді́вонька
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до дівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дівонька — див. дівчина Словник синонімів Вусика
- дівонька — Ді́вонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дівонька — ДІ́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ді́вка. — Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє? (Вовчок, І, 1955, 59); Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо? ..Ні, дівонька вона не та! (Шевч., II, 1953, 49). Словник української мови в 11 томах
- дівонька — Дівонька, -ки ж. ум. отъ діва. Словник української мови Грінченка