1. Орфографічний словник української мови

дівчачур

дівчачу́р

іменник чоловічого роду, істота

той, хто захоплюється дівчатами

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівчачур — -а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівчачур — див. звабник Словник синонімів Вусика
  3. дівчачур — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
  4. дівчачур — ДІВЧАЧУ́Р, а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами. Ось бородатий Ляйєр, завзятий дівчачур, філософ жіночих шовкових панчіх і сорочок (Кол., На фронті.., 1959, 6). Словник української мови в 11 томах