дівчачур
ДІВЧАЧУ́Р, а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами.
Ось бородатий Ляйєр, завзятий дівчачур, філософ жіночих шовкових панчіх і сорочок (Кол., На фронті.., 1959, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівчачур — дівчачу́р іменник чоловічого роду, істота той, хто захоплюється дівчатами розм. Орфографічний словник української мови
- дівчачур — -а, ч., розм. Той, хто захоплюється дівчатами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дівчачур — див. звабник Словник синонімів Вусика
- дівчачур — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови