1. Орфографічний словник української мови

ділання

ді́лання

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ділання — -я, с., діал. Дія, діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ділання — Дія, діяння, вплив, сила, чинність Словник чужослів Павло Штепа
  3. ділання — діла́ння дія (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ділання — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
  5. ділання — ДІ́ЛАННЯ, я, с., діал. Дія, діяльність. Який матеріал! Яке поле до ділання, га! (Фр., IV, 1950, 308); Не власне щастя, сумнів чи вагання, а доля всіх хай буде покликом діла́ння! (У. Кравч., Вибр., 1958, 81). Словник української мови в 11 томах
  6. ділання — Ділання, -ня с. Дѣйствіе. Словник української мови Грінченка