ділання
ДІ́ЛАННЯ, я, с., діал. Дія, діяльність.
Який матеріал! Яке поле до ділання, га! (Фр., IV, 1950, 308);
Не власне щастя, сумнів чи вагання, а доля всіх хай буде покликом діла́ння! (У. Кравч., Вибр., 1958, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ділання — ді́лання іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- ділання — -я, с., діал. Дія, діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ділання — Дія, діяння, вплив, сила, чинність Словник чужослів Павло Штепа
- ділання — діла́ння дія (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ділання — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
- ділання — Ділання, -ня с. Дѣйствіе. Словник української мови Грінченка