ділений

ДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до діли́ти.

Запалай, мій вогнику крилатий,.. Як.. серця жар багатий, У житті не ділений ні з ким (Мал., II, 1956, 306);

// у знач. ім. ді́лене, ного, с. Число, яке ділять, узяте для ділення.

Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13).