діляцтво

діля́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діляцтво — -а, с. Вузький практицизм, за якого зневажається принциповий аспект справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діляцтво — ПРАКТИЦИ́ЗМ (іноді несхвально — уміння влаштовувати якісь справи в своїх інтересах, для особистої вигоди), ДІЛЯ́ЦТВО зневажл. Боротьба на ниві естетичного виховання — це боротьба проти індивідуалізму і породжених ним споживацтва, проти.. Словник синонімів української мови
  3. діляцтво — ДІЛЯ́ЦТВО, а, с. Вузький практицизм, при якому зневажається принципова, суспільно-політична сторона справи. Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Перчина у політичній обмеженості, в діляцтві, в зарозумілості (Рибак, Час.., 1960, 439). Словник української мови в 11 томах