діляцтво
ДІЛЯ́ЦТВО, а, с. Вузький практицизм, при якому зневажається принципова, суспільно-політична сторона справи.
Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Перчина у політичній обмеженості, в діляцтві, в зарозумілості (Рибак, Час.., 1960, 439).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діляцтво — діля́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- діляцтво — -а, с. Вузький практицизм, за якого зневажається принциповий аспект справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діляцтво — ПРАКТИЦИ́ЗМ (іноді несхвально — уміння влаштовувати якісь справи в своїх інтересах, для особистої вигоди), ДІЛЯ́ЦТВО зневажл. Боротьба на ниві естетичного виховання — це боротьба проти індивідуалізму і породжених ним споживацтва, проти.. Словник синонімів української мови