1. Словник української мови в 11 томах

діляцький

ДІЛЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до діля́цтво.

— А тепер скажіть, що ви мали на увазі, коли говорили, що «Кошик мислить якимись діляцькими категоріями»? Який я діляга? (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 639);

Отже, погляд його неправильний, обмежений, діляцький, і сама Ганна мусить допомогти йому це зрозуміти (Собко, Справа.., 1959, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діляцький — діля́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. діляцький — -а, -е. Прикм. до діляцтво. Великий тлумачний словник сучасної мови