1. Орфографічний словник української мови

екстравагантний

екстравага́нтний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстравагантний — кн. (одяг) не звичайний, своєрідний, оригінальний, чудернацький, неґ. фіглярський; (хто) чудний, химерний, ЕКСЦЕНТРИЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. екстравагантний — -а, -е. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. || Незвичайний, чудний, химерний (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екстравагантний — Примхливий Словник чужослів Павло Штепа
  4. екстравагантний — екстравага́нтний (від франц. extravagant – безглуздий, недоладний) той, що привертає увагу своєю незвичайністю, виділяється чимось, що не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, моді. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екстравагантний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. екстравагантний — ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, — на диво сміливий і екстравагантний (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах