епістрофа

епі́строфа́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епістрофа — епістрофи, ж., літ. Риторична фігура, повторення того самого слова чи звороту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. епістрофа — ЕПІ́СТРОФА́, епі́строфи́, ж., літ. Риторична фігура, що полягає в повторенні того самого слова або звороту. У риториці Діонісія ораторські прийоми поділялися на фігури мовлення (порівняння, метафори, аналогії) і структурні фігури (алітерація... Словник української мови у 20 томах
  3. епістрофа — • епістрофа (грец. 'επιστροφή — крутіння) - стилістична фігура, яка полягає в повторенні одного й того ж слова чи виразу у фразі або періоді. В поезії — це т. з. строфічне кільце: повтор у кінці строфи елементів її початку (звуків, слів, рядка). Роль... Українська літературна енциклопедія
  4. епістрофа — епістрофа́ (від грец. επιστροφή – поворот, повертання) риторична фігура, повторення того самого слова або звороту. Словник іншомовних слів Мельничука