1. Орфографічний словник української мови

жабо

жабо́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жабо — див. НАШИВКА. Словник синонімів Караванського
  2. жабо — невідм., с. 1》 заст. Нашивка з мережива або серпанку з оборками, що прикріплювалась до коміра верхньої чоловічої сорочки. 2》 Оздоба до жіночого плаття чи блузки, зробл. з мережива чи тонкої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жабо — жабо́ (франц. jabot, букв. – воло) оздоблення з мережив або легкої тканини на блузці чи платті, а також мереживна або муслінова нашивка з оборками на чоловічій сорочці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. жабо — Декоративне оздоблення сорочки або блузки, переважно з мережива, пришпилене під шиєю. Універсальний словник-енциклопедія
  5. жабо — Жабо́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жабо — ЖАБО́, невідм., с. 1. заст. Нашивка з мережива або серпанку з оборками, що прикріплювалась до коміра верхньої чоловічої сорочки. Біле жабо, наче морська піна, обрамляло його шию (Рибак, Помилка.., 1956, 19). 2. Оздоба до жіночого плаття або блузки, зробл. Словник української мови в 11 томах