жабо
ЖАБО́, невідм., с.
1. заст. Нашивка з мережива або серпанку з оборками, що прикріплювалась до коміра верхньої чоловічої сорочки.
Біле жабо, наче морська піна, обрамляло його шию (Рибак, Помилка.., 1956, 19).
2. Оздоба до жіночого плаття або блузки, зробл. з мережива чи тонкої тканини.
В сукнях широко застосовується.. багате оздоблення — волани, жабо, банти, рюші, пишні комірці (Мист., 5, 1968, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жабо — жабо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жабо — див. НАШИВКА. Словник синонімів Караванського
- жабо — невідм., с. 1》 заст. Нашивка з мережива або серпанку з оборками, що прикріплювалась до коміра верхньої чоловічої сорочки. 2》 Оздоба до жіночого плаття чи блузки, зробл. з мережива чи тонкої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жабо — жабо́ (франц. jabot, букв. – воло) оздоблення з мережив або легкої тканини на блузці чи платті, а також мереживна або муслінова нашивка з оборками на чоловічій сорочці. Словник іншомовних слів Мельничука
- жабо — Декоративне оздоблення сорочки або блузки, переважно з мережива, пришпилене під шиєю. Універсальний словник-енциклопедія
- жабо — Жабо́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)