жада

жада́

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жада — -и, ж., діал. Жага (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жада — СПРА́ГА (сильне бажання, потреба пити), ЖАГА́, СМА́ГА́, ЗГА́ГА, ЖАДА́ діал. Іноді траплявся колодязь. Татари перші, як володарі, задовольняли свою спрагу (З. Тулуб); Була, кажуть, колись річка Восьмачка, так випила її баба Приймачка... Словник синонімів української мови
  3. жада — ЖАДА́, и́, ж., діал. Жага (у 1, 2 знач.). — Лепечу, а вас жада, жада, Видно, мучить. В мене є вода! (Вирган, В розп. літа, 1959, 164); [Фауст:] Я лиш жадав, задовольняв жаду, І знов бажав (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 446). Словник української мови в 11 томах
  4. жада — Жада, -ди ж. Жажда желаніе. Словник української мови Грінченка