1. Орфографічний словник української мови

жахання

жаха́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жахання — -я, с. Дія за знач. жахатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жахання — Жаха́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жахання — ЖАХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жаха́тися. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232); Цілу ніч не давав Хведір покою своїми вигуками, викриками, жаханням (Мирний, III, 1954, 58). Словник української мови в 11 томах
  4. жахання — Жаха́ння, -ня с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. ІІ. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною. К. Псал. 129. Словник української мови Грінченка